Я пригадую одне інтерв’ю з професором емеритом, д-ром, д-ром, почесним доктором багатьох університетів Гансом-Вернером Зінном. У тому відео йшлося про «атомну енергетику», і, на жаль, відтоді минуло вже кілька років — це було в той час, коли в Німеччині обговорювали відмову від атомної енергетики, ракети влучали в Запорізьку АЕС, а у Франції через посуху доводилося зупиняти атомні електростанції. Хай там як, я більше не можу знайти це відео як джерело, що в сучасному інтернеті, звісно, надзвичайно небезпечно: твердження без джерела — теорія змови, фейкові новини, казна-що ще. Отже, наразі єдиною основою цієї історії є лише мій особистий спогад. Вам уже доведеться самим вирішувати, кому тут вірити, адже інакше мені справді довелося б передивитися й перешукати всі інтерв’ю з професором емеритом, д-ром, д-ром, почесним доктором багатьох університетів Гансом-Вернером Зінном на YouTube, а цього мені аж ніяк не хочеться.
Так от, у цьому відео/інтерв’ю ведучий чи співрозмовник необдумано — ба навіть досить зухвало, нахабно і, по суті, справді вкрай нерозумно — запитав професора емерита, д-ра, д-ра, почесного доктора багатьох університетів Ганса-Вернера Зінна, звідки Німеччина мала б отримувати уран для експлуатації своїх АЕС, якщо Росія, яка веде війну, більше не постачатиме його нам. Професор емерит, д-р, д-р, почесний доктор багатьох університетів Ганс-Вернер Зінн — один із найважливіших і провідних науковців Німеччини — цілком слушно відмахнувся від цього доволі незручного, глибоко негідного, ненаукового, ба навіть антиінтелектуального запитання одним рухом руки та лаконічною фразою: «Та дістанемо ми цю штуку звідкись. Це не проблема».
Як відданий прихильник раціоналізму й мислення, заснованого на фактах, а також Інституту ifo — і, відповідно, чистого наукового вчення, — я, звісно, досить довго шукав ту дивовижну країну під назвою Звідкись: країну, де нібито є нескінченні запаси урану для експлуатації всіх атомних електростанцій світу. Але, на жаль, ані Google, ані ChatGPT не змогли мені допомогти. Зрештою, обидві платформи, звичайно ж, і самі не працюють по-справжньому науково й серйозно, а тому їм ще дуже далеко до того, щоб зрівнятися з чистою (німецькою) наукою — особливо коли йдеться про такі важливі поворотні рішення в енергетичній політиці (Зедер). Саме тому тепер я маю намір випробувати й інші шляхи у своїх пошуках істини та запасів урану в країні Звідкись.
Моя теза, у будь-якому разі, така: коли сировинні ресурси стають дефіцитними, це час від часу може призводити до подій історичного масштабу — наприклад, до Французької революції. Тож урановий пік у 2035 році — а зараз у нас 2026-й — видається мені темою, про яку принаймні варто поговорити, хоча в країні Звідкись урану, звісно ж, іще цілком достатньо. Як приклад наслідків дефіциту сировини — приклад безпосередньо з 2026 року, року написання цього допису, — а також як приклад можливих воєн через брак ресурсів можна було б навести нафтовий пік 2026 року. Питання ж про те, чи вестимуть у майбутньому компанії або держави в боротьбі за уран планети Земля оптимізовані штучним інтелектом війни по всьому світу, тут, звичайно, можна уявити лише як цілковито безглузду теорію змови.
Ніхто не став би розпочинати війну лише заради суто мирного використання кліматично нейтральних уранових «смарт-реакторів» майбутнього або тільки через трохи урану для їхніх паливних стрижнів. І навіть у такій далекій країні, як, наприклад, «Нігер», що постачає паливо французьким атомним брухтовинам, згаданим вище, справді ніхто не мав би наміру розпочинати війну. Хіба що якісь російські найманці «Вагнера» — але зрештою вони так само не є чистими науковцями на кшталт професора емерита, д-ра, д-ра, почесного доктора багатьох університетів Ганса-Вернера Зінна, як і автор цього попкультурного мистецького блогу.