«Drawing is the root of everything»
(Вінсент ван Ґоґ)
Причина, з якої ці малюнки саме тут є такими важливими,
полягає наразі не в тому, що я хочу показати в цьому блозі Гельмута Шмідта.
Або Петера Люстіґа.
Причина в іншому:
я хочу дати зрозуміти певним персонажам у цій країні,
що на такий малюнок мені потрібно приблизно 10–15 хвилин —
наприклад, сидячи в якійсь кнайпі в Берліні-Мітте,
і
що в Берліні
я можу розплатитися такими малюнками за пиво.
Я маю на увазі ось що:
я можу це робити — бо я це вмію.
Я можу в Берліні напиватися, розплачуючись нашвидкуруч накиданими каракулями,
будучи при цьому на 100 % санкціонованим «відмовником», абсолютно без грошей.
І при цьому ще запросити британця та австралійця на випивку.
А ти можеш таке?
Ну ж бо, поясни це публічно,
ти, нахабне, тупонімецьке кокс-дружбисько з ідіотською посадкою.
І тепер, звісно, якась тупонімецька відьма з канцелярії
наступні 20 років буде бурмотіти щось про «важкий алкоголізм».
Шанс зіпсувати мені навіть заслужене вечірнє пиво — зафіксований.
І цей наклепницький, руйнівний бруд
(у стилі «самореалізація за державний кошт» і подібне)
починає повзти вгору по інституційних ієрархіях
у «культурній метрополії Берлін»:
аж до чинного правлячого бургомістра (ХДС),
який, на жаль, нині не може
запхати дисидентів, недолюдей,
освічений непотріб типу мене
на тижні до Бауцена в одиночну камеру,
і тому пропонує щось на кшталт
«морити голодом», «оцю наволоч — морити голодом»
— якраз напередодні Різдва —
чим ми знову й опиняємося саме в цьому дописі.
Ви, отже, друкуєте собі кольоровий папір. Добре.
А я розраховуюся оригіналами.
Так?
Як би там не було —
рахунок ще прийде. Обіцяю.
Пояснення до малюнків
Гельмут Шмідт — колишній федеральний канцлер Німеччини
Петер Люстіґ — померлий німецький телеведучий, відомий дитячими програмами